Локалізація виробництва безпілотних систем та засобів РЕБ/РЕР є критичною для розвитку національної оборонної промисловості, оскільки зменшує залежність від нестабільних іноземних постачань, підвищує гнучкість адаптації технологій під потреби фронту, створює економічний ефект.
Водночас успіх у виробництві таких систем безпосередньо залежить від розвитку ринку компонентів. На сьогодні цей ринок дуже нерівномірний: деякі компоненти активно використовуються у більшості систем, тоді як інші покривають лише невелику частку попиту або взагалі відсутні.
Тому необхідно сприяти розвитку виробників компонентів, усуваючи регуляторні бар’єри, які надають перевагу імпорту, та підтримуючи їх фінансово для забезпечення масштабування і зменшення собівартості продукції. Держава вже впроваджує ряд інструментів для підтримки локалізації, але вони мають обмеження:
– Фінансова підтримка: грантові програми на кшталт Brave1 та «Зроблено для Перемоги» ефективні на старті виробництва, але кредитування працює дуже обмежено через ряд причин.
– Податкові умови: програми Дія City та Defence City пропонують сприятливі умови для оподаткування заробітних плат, оборотних коштів та реінвестування прибутку, але пільги, що надають переваги імпортованим компонентам створюють додатковий тягар і підвищують собівартість.
– Умови критичності: відсутність державних контрактів обмежує виробників компонентів у доступі до статусу критичності, що ускладнює доступ до пільгового кредитування та бронювання працівників.
– Стимулювання локалізації в державних закупівлях: кроки у цьому напрямку зроблено (Постанова «Зброя Перемоги», законопроєкт No13392), але систематизованого механізму наразі немає.
Для покращення цих напрямів та розвитку ринку компонентів пропонується:
– Створення окремої грантової програми для стратегічно критичних компонентів; розширення пільгового кредитування з додаванням страхування ризиків та його застосування до виробників компонентів; залучення іноземного капіталу.
– Забезпечення однакових умов для українських і імпортованих компонентів шляхом змін до податкового та митного законодавства.
– Надання статусу критичності виробникам компонентів, чия продукція реально використовується Силами оборони, навіть за відсутності державних контрактів.
– Стимулювання локалізації в державних закупівлях: забезпечення преференцій у державних закупівлях безпосередньо для виробників кінцевих систем, що використовують компоненти українського виробництва.